сягати

-а́ю, -а́єш, недок., сягну́ти, -ну́, -не́ш, док., перех. і неперех.

1) Рухаючись, доходити, доїжджати до якого-небудь місця; добиратися кудись. || Поширюючись, доходити до кого-, чого-небудь (про звуки, світло і т. ін.). || Доходити до кого-небудь, ставати відомим, поширюватися (про славу, чутки і т. ін.). || Доторкатися, дотягуватися до чого-небудь.

••

Сяга́ти в глибочі́нь вікі́в — брати початок з дуже давніх часів.

Па́м'ять сяга́є куди — хто-небудь згадує, згадував щось.

Сяга́ти ду́мкою куди — замислюватися, зосереджуватися в думках на чомусь, багато думати про що-небудь.

Сяга́ють думки́ куди — хто-небудь думає про щось, зосереджує свої думки на чомусь.

2) Доходити до якого-небудь рівня, якоїсь межі (про розмір, вагу, кількість і т. ін.). || Доходити до високого або найвищого рівня.

3) Добиваючись, діставати, одержувати бажане, іноді й важкодоступне.

4) Тягнутися, розташовуватися в якому-небудь напрямку.

5) Простягати руку (руки) за чим-небудь. || Спрямовувати, опускати руку (руки) в що-небудь, щоб дістати щось.

6) заст. Робити кроки, стрибки.

7) заст. Бути достатнім для чого-небудь; вистачати.

8) тільки док. Сильно вдарити.